Обігрів теплиці своїми руками

Підтримка оптимального температурного режиму грає важливу роль в експлуатації конструкцій закритого грунту. Обігрів теплиці своїми руками облаштувати нелегко, так як для цього потрібно враховувати особливості клімату, рослин і самої конструкції захищеного грунту. Найкращі проекти обігріву теплиці за допомогою гарячої води, газу або пічного опалення ви знайдете в цій статті.

Детальний опис різних способів опалення підкаже, як обігріти теплицю взимку. Представлені як традиційні, так і альтернативні методи обігріву, тому ви легко зможете вибрати проект, відповідний за характеристиками і трудовитрат.

Обігрів теплиці своїми руками

На перший погляд обігрів грунту в теплиці не є необхідністю, адже сонячні промені з приходом весни допоможуть зігріти закритий грунт. Однак це не зовсім так, оскільки весняна грунт досить захололі, і щоб розтопити її, знадобиться велика кількість енергії. Тому сонця одному не впоратися з таким складним завданням, особливо якщо конструкція покрита плівкою або склом.

Трохи простіше ситуація з полікарбонатом, адже це найтепліший покривний матеріал, а тому обігріти таке приміщення значно легше. Дана стаття описує способи опалення теплиць в різні пори року.

Основні способи обігріву теплиці, парника

Існує кілька способів підтримки оптимального температурного режиму своїми. Найкращі проекти опалення за допомогою теплого повітря, газу, біопалива та води будуть детально описані нижче.

За допомогою газу

Цей спосіб реалізується за допомогою використання газових калориферів, які спалюють газ всередині теплиці (рисунок 1). У такій системі опалення повітря, змішуючись із зовнішніми і рецирку- потоками, надходить до місць опалення. Повітряні потоки можуть подаватися як за допомогою окремих газових пальників, так і за допомогою спеціальних рукавів. Для підвищення ефективності використовують цілий комплекс пальників, які розташовані по всій території приміщення.

Примітка: Важливо знати, що під час роботи газового обладнання в повітряний простір теплиці відбуваються викиди вуглекислого газу і пари, які можуть привести до пересихання повітря і вигоряння кисню. Таке явище досить небезпечно для рослин, тому необхідно забезпечити безперебійну роботу систем вентиляції, особливо в теплицях, вкритих полікарбонатом.

При експлуатації невеликої домашньої теплиці можна користуватися газовими балонами; великі конструкції промислового масштабу підключаються до загальної системи газопроводу. У будь-якому випадку необхідно дотримуватися підвищеної обережності при обігріві за допомогою газу, оскільки на випадок витоку через неполадки з приладами, людина, що працює всередині, може учадіти.

Малюнок 1. Облаштування газового опалення

Перевагою газового опалення є стабільність подачі газу. До того ж, сучасні обігрівачі оснащені спеціальними захисними пристроями, що подають сигнал при припиненні подачі газу в пальник. Найефективнішими вважаються обігрівальні прилади з сіткою. У них вуглекислий газ дожигается до свого повного окислення, а значить, вже не може завдати шкоди людині в непровітрюваному приміщенні.

Обігрів грунту повітрям

Зимове опалення своїми руками можна облаштувати і за допомогою подачі теплого повітря. Використання повітряного обігріву грунту дає можливість при невеликих витратах швидко досягти бажаного результату, тобто прогріти грунт до необхідної температури.

Малюнок 2. Вентилятори для опалення теплиці повітрям

Джерелами тепла можуть бути як мобільні конвектори, так і теплові вентилятори, оснащені терморегуляторами (малюнок 2). Ці пристрої добре прогрівають повітря, в грунт же проникають неглибоко.Їх істотним недоліком називають висушування повітря, тому використовувати такі обігрівальні прилади можна тільки в поєднанні з системою зволоження.

біологічний

Найстарішим і найнадійнішим вважається біологічний спосіб. До того ж, він найпростіший і необтяжливий. Потрібен час від часу міняти компост (рисунок 3).

Примітка: Відомо, що в процесі гниття виділяється велика кількість тепла. Найкраще для цієї мети підходить кінський гній, який здатний розігрітися до + 60-70 градусів всього лише за тиждень і тримати таку температуру близько 4 місяців. Важливо знати, що додавання соломи в кінський гній знижує його ефективність, а в свинячий і коров’ячий така добавка обов’язкове.

Через брак гною можна використовувати різні підручні матеріали: деревну кору, солому, тирсу. Широко застосовується так званий штучний гній: шарами укладають мелконарезанную солому, вапняно-аміачну селітру і суперфосфат (10: 0, 2: 0,3 кг), проливаючи кожен шар гарячою водою і ущільнюючи. Всі верстви засипаються землею, в результаті чого виходить прошарок біопалива висотою 25 см.

Малюнок 3. Пристрій біологічного обігріву

Для отримання рослинного перегною знадобиться бочка або дерев’яний ящик. У підготовлену тару закладається свіжоскошена трава з додаванням 5% -ого розчину карбаміду або іншого азотного добрива. Ємність закривають кришкою і поміщають під прес. Через 2 тижні рослинний перегній готовий до застосування.

Ще одним видом біопалива є домашній сміття, наполовину складається з паперу і ганчір’я. Таке добриво розігрівається досить довго, зате потім досягає таких же високих температур, що і кінський гній, і зберігає тепло тривалий час.

Значною перевагою біологічного методу перед іншими є той факт, що при цьому способі атмосфера насичується не тільки вуглекислим газом, але і іншими не менш важливими для рослин мікроелементами. При цьому повітря не пересушується і зберігається нормальний рівень вологості.

До нових і перспективним відноситься опалення за допомогою сонячної енергії. Значною перевагою даного методу є його екологічна безпека і малозатратного. Суть цього способу в тому, що сонячні промені проникають крізь прозоре покриття, добре прогріваючи грунт і елементи конструкції, які в свою чергу віддають тепло повітрю, тим самим розігріваючи його. Назад тепло вийти не може через щільну конструкції і якості покривного матеріалу (рисунок 4).

Малюнок 4. Порядок облаштування сонячного обігріву

Істотним недоліком даного способу називають мінливість сонячної енергії. Тому головне завдання власника теплиці з сонячним обігрівом – максимально використовувати сонячне тепло і вміло його утримувати. Тому важливе значення має місце розташування конструкції, її форма, якість покриття, особливості конструкції, а також застосування різних способів акумуляції енергії.

Якщо ваша домашня теплиця вже обладнана пічним опаленням, його легко можна переробити в водяне. Для цього на піч встановлюють водогрійний котел, від якого прокладають труби до водозабірного баку. Гаряча вода надходить з бака всередину по трубі, розташованій під коником даху (малюнок 5).

Малюнок 5. Особливості водяного опалення

Центральна труба розгалужується біля дальньої стінки ще на чотири, які спускаються вздовж стінок вниз, а потім повертаються назад до котла. Так забезпечується безперервна циркуляція гарячої води по трубах, що дозволяє підтримувати постійну температуру в теплиці.

За допомогою інфрачервоного обігрівача

Зараз найбільш популярними є спеціальні інфрачервоні обігрівачі, які діють за тим же принципом, що і сонячні промені (рисунок 6).

Малюнок 6. Пристрій інфрачервоного обігріву

На відміну від сонячного опалення, інфрачервоне рівномірно розподіляє тепло по всій поверхні грунту, до того ж воно не залежить від погодних умов. Сучасні інфрачервоні обігрівачі споживають мало електроенергії, до того ж вони не займають корисної площі, оскільки кріпляться на стелі.

З використанням електрики

Сьогодні все частіше застосовується обігрів грунту за допомогою електрики. Зручність цього способу в тому, що пристрій генерації тепла розташоване під землею, а значить, не займає окремого місця. В результаті електричного обігріву добре прогріваються як грунт, так і повітря. Крім того є можливість використовувати різні температурні режими на різних етапах розвитку рослини або встановити автоматичний контроль температури (рисунок 7).

Малюнок 7. Види приладів для електричного обігріву

Окремим варіантом електричного обігріву є використання калориферів. Однак варто знати, що при їх використанні відсутня нормальна циркуляція повітря, як наслідок, деякі ділянки недоотримують тепло. Тому слід віддати перевагу калорифери з уже вбудованими вентиляторами для повноцінної циркуляції повітря.

Обігрів теплиці на твердому паливі (пічної обігрів)

Опалювати приміщення можна також за допомогою твердопаливного котла або печі, що працюють на відходах деревини, дровах, відпрацювання масла, лушпинні соняшнику (рисунок 8).

Малюнок 8. Установка пічного обігріву в теплиці

Зручність застосування в тому, що паливо легкодоступною, а сам обігрів не залежить ні від погодних, ні від економічних умов і можливостей.

Обігрів теплиці взимку своїми руками

Переймаючись питанням, як обігріти теплицю взимку, потрібно враховувати кілька ключових особливостей.

Зимове опалення залежить, в першу чергу, від особливостей клімату, в якому розташована конструкція. Однак існує кілька моментів, які залежать від даного чинника (рисунок 9):

1. Покриття повинне бути прозорим і чистим – так забезпечується збереження тепла всередині.
2. Вікна повинні бути обладнані як мінімум подвійним склінням для більш ефективної теплоізоляції.
3. Покриття краще зробити подвійним, наприклад, використовувати стільниковий полікарбонат, що складається з великої кількості закритих осередків, заповнених повітрям.

Якщо теплиця знаходиться в теплій кліматичній зоні, то в зимовий період буде потрібно тільки гарна теплоізоляція. Досягти цього можна через правильний підбір матеріалу для покриття. Найкраще згодяться стільниковий полікарбонат, подвійне скління або поліетиленова плівка, натягнута в два шари. Головну роботу з підтримки тепла виконує сонце, проте слід запастися тепловентилятором з термостатом на випадок значного зниження температури. Велику роль відіграє також форма теплиці і її розташування відносно сторін горизонту. Найкраще, якщо вона буде мати витягнуту форму і розташована в напрямку зі сходу на захід.

Примітка: Якщо температура в зимові місяці опускається трохи нижче нуля, тобто ви проживаєте в помірно-теплому кліматі, то найкращим варіантом буде біологічний спосіб обігріву за допомогою гною або компосту під грядками. Однієї такої закладки вистачає на три холодних зимових місяці. Для підстраховки бажано організувати резервне джерело обігріву на випадок сильних заморозків.

В умовах помірного клімату, тобто при зниженнях температури взимку до -20 градусів, найбільш ефективними будуть інфрачервоні обігрівачі й теплові повітряні насоси. Слід знати, що автоматичне регулювання нагріву в ІК-обігрівачах утруднена, а ось теплові насоси здатні підтримувати постійну температуру в 15-17 градусів.

Малюнок 9. Один з варіантів зимового обігріву

У холодному суворому кліматі найбільш складно організувати опалення теплиці в зимовий період.Тут оптимальним варіантом стане капітальна конструкція, покрита полікарбонатом. Буде чудово, якщо вдасться розташувати її з примиканням до однієї зі сторін будинку, який обігрівається водяним опаленням. В цьому випадку для обігріву можна використовувати металопластикових труб, укладену в грунт, яка розмикає зворотний трубопровід системи опалення.

Більш дорогим буде побутовий газовий котел з малою потужністю і підземною системою обігріву грунту. Перевага такого обігріву в повній автономності теплиці. З таким же успіхом можна використовувати звичайний твердопаливний котел і конвектори, розташовані по всьому периметру теплиці.

У відео докладно показано, як можна зробити зимовий обігрів для теплиці.

Як обігріти теплицю з полікарбонату навесні

Весняний обігрів теплиці, так само як і зимовий, залежить від цілого ряду чинників, серед яких: розмір теплиці, вид її покриття і умови експлуатації, а також технічні та фінансові можливості. Тільки з урахуванням усіх нюансів буде можливим підібрати найприйнятніший варіант опалення навесні. Серед нижчеописаних способів можливі різні комбінації в залежності від конкретних потреб. Отже, розглянемо докладніше деякі з них.

Сонячний обігрів ефективний тільки в період активного сонячного тепла, тобто пізньою весною і влітку. Полікарбонатна теплиця добре пропускає тепло сонця, яке спочатку нагріває грунт, а потім і повітря. У ній можна побудувати спеціальну піч з каменів. Принцип дії сонячної печі полягає в тому, що камені нагріваються вдень від сонця, а вночі віддають тепло.

Варто врахувати, що при виборі такого варіанту обігріву важливим є розташування теплиці щодо сторін горизонту. Найоптимальніше – це південна сторона ділянки. Важливу роль відіграє форма самої конструкції: арочні, кулясті конструкції найкраще прогріваються сонцем.

Щоб підсилити ефект від обігріву сонячним світлом, радять зробити непрозорою північну сторону теплиці: зафарбувати білою фарбою або закрити фольгою.

Трудомістким, однак маловитратними є біологічний метод обігріву. Його можна застосовувати цілий рік, в тому числі і навесні. Суть методу в підготовці сировини, яке виділяє тепло. Найкраще для цих цілей підходить гній упереміш з подрібненою соломою. Навесні, ще до закладки біопалива, його необхідно заздалегідь розігріти. Для цього гній складають штабелем, в якому проробляють лунки. У отримані отвори заливають гарячу воду, потім вкривають штабель щільним матеріалом і залишають на 3-4 дня до початку процесу розкладання. Після цього біологічний матеріал готовий до застосування.

Важливим моментом біологічного обігріву є дотримання певної технології:

1. Зняття шару грунту зі стелажів;
2. Розкладання на дно органіки, заповнюючи нею по висоті третю частину стелажів;
3. Засинання гною шаром грунту.

Слід знати, що тривалість підтримки температури залежить від використовуваного матеріалу в якості палива: від 2-х тижнів для тирси і до 4-х місяців для кінського гною.

Біологічний спосіб весняного обігріву теплиці має свої незаперечні переваги:

• Сприяє насиченню ґрунту поживними речовинами;
• Грунт зволожується природним чином в результаті випаровування від процесів гниття;
• Чи не пересушує повітря;
• Ідеально підходить для весняного обігріву для підтримки температури.

Якщо теплиця експлуатується сезонно, тобто тільки навесні або восени, нераціональним буде встановлювати в ній дорогі технічні пристосування для обігріву. Тут цілком згодяться прості засоби, наприклад, печі.

Пічне опалення найкраще підходить для зимового періоду часу і ранньої весни. Крім того, за допомогою печі можна час від часу прогрівати приміщення після настання теплих весняних днів для підтримки мікроклімату.

Слід знати, що печі прийнято встановлювати в торці будинку з укладанням по периметру будівлі горизонтального димоходу. Таким чином, тепло рівномірно розподіляється по всій площі споруди. Однак пічне опалення не здатне прогріти грунт. Тому стелажі з грунтом повинні бути ізольовані від основного грунту, температуру якого можна підтримувати за допомогою біологічних або технічних засобів.

Пічне опалення можна з легкістю перетворити в водяне, встановивши на грубку водогрійний котел. Забезпечити циркуляцію води по всьому периметру можна і за допомогою твердопаливного, газового або електричного котла, при цьому труби можуть проходити не тільки на поверхні грунту, а й під нею. Можливо також підключення теплиці до опалювальної системи житлового будинку за умови, що вона знаходиться недалеко від нього (не більше ніж 10 м), а котел має достатню потужність.

Малюнок 10. Використання свічок для обігріву

Якщо в якості теплоносія використовується тепле повітря, то ми маємо справу з повітряним опаленням теплиці. У цій системі обігріву нагріте повітря розподіляється по системі повітроводів, розкладених по всьому периметру будівлі. Таким способом забезпечується швидкий обігрів, проте рівень вологості при цьому значно знижується.

Якщо дозволяють можливості, можна скористатися газовими пальниками або калориферами, розставленими по всьому приміщенню. Для забезпечення рівномірного розподілу тепла необхідно укомплектувати будівлю ще і вентиляторами. Позитивною стороною газового опалення є його зручне використання саме для сезонних теплиць. А ось постійний контроль за газовими приладами, проблема рівномірного розподілу тепла і необхідність провітрювання значною мірою затьмарюють привабливість даного методу.

Якщо в самій теплиці або недалеко від неї є доступ до електричної мережі, можна скористатися електрообігрівачами. Навесні електричний спосіб – найпростіший, адже у вас є можливість змінювати потоки тепла, просто переставляючи електричні прилади. Серед недоліків називають нерівномірність прогрівання при використанні тільки одного приладу. Крім того, потрібно постійно стежити, щоб гаряче повітря з електронагрівачів не попадав безпосередньо на рослини.

Коли грунт ще замерзлий і непридатний для висадки рослин, ефективним буде використання обігрівального кабеля, який заздалегідь прокладають під шаром грунту. Плюси цього методу в тому, що він значно скорочує споживання електроенергії, а сама система дозволяє рівномірно розподіляти теплову енергію, нагріваючи і грунт, і повітря.

Більш економним в порівнянні з електроприладами є обігрів за допомогою спеціальних інфрачервоних ламп або термоплівки.

Чи можна обігріти теплицю свічками і пляшками

Визначаючись, як обігріти теплицю з полікарбонату навесні, багато власників використовують нетрадиційні методи, наприклад, за допомогою пляшок.

Нерідко навесні трапляється ситуація, коли різко настає похолодання. Як бути, якщо опалення ще не запущено, а рослини вже висаджені? Для таких випадків існують екстрені способи підвищення температури. Серед них є досить простий метод, в якому використовуються пластикові пляшки, заповнені водою. Вони розставляються по всьому приміщенню, при цьому кришечки на пляшках не закручують. За день вода в пляшках нагрівається сонячними променями, а вночі відбувається тепловіддача, супроводжувана випаровуванням вологи.

Досить цікавим є спосіб опалення свічками (рисунок 10). На грядці з рослинами встановлюються дуги, які накривають щільним матеріалом, наприклад, спанбондом. Усередині такого накриття встановлюють запалену свічку, захищену ковпаком з металевих банок, розташованим на достатній для горіння висоті.Ковпак необхідний для захисту від відкритого полум’я і для акумуляції тепла. Нагріті металеві стінки віддають тепло навколишньому середовищу.

Методи екстреного обігріву теплиці своїми руками показані у відео.

Який варіант обігріву теплиці краще вибрати

Підводячи підсумок, можна сказати, що вибір способу опалення залежить від багатьох факторів, серед яких – кліматичні умови, особливості конструкції і якість покриття самої конструкції, цілі, в яких вона використовується, а також технічні та фінансові можливості споживача.