Як зробити парник з полікарбонату своїми руками – будівництво та облаштування
Зміст:
Сьогодні стало модним займатися вирощуванням свіжих овочів і зелені на своїй дачній ділянці. Все більше число людей воліють екологічно чисту продукцію, а деякі примудряються на цій самій продукції заробити цілком пристойні гроші. І як не можна більш для цього підходять парники з полікарбонату, причому необов’язково фабричного виробництва. Виготовити їх цілком можна своїми руками і про те, як це робиться, а також про аспекти облаштування, і повідає цей матеріал.
Парник і теплиця – конструктивні відмінності
Багато дачники не бачать особливої різниці між парників і теплицею, вважаючи, що це абсолютно однакові поняття, свого роду синоніми. В реальності ж все не зовсім так, а теплиця відрізняється від парника не тільки за своїми розмірами, але і за принципом функціонування.
Теплиця при підтримці всередині плюсового температурного режиму не може обійтися без зовнішнього джерела живлення – мазуту, твердого палива, електрики або газу.
Парник ж являє собою абсолютно незалежне з енергетичної точки зору споруда для підтримки тепла, в якому використовується парниковий ефект, що формується під впливом біологічного розкладання використовується всередині органіки і прямого впливу сонячних променів. Подібний парниковий ефект присутній і в теплиці, але внаслідок великих габаритів не робить на температуру скільки-небудь значимого ефекту.
Будь-парник, в незалежності від типу своєї конструкції, підпорядкований основної мети – зберегти все наявне всередині тепло максимально повно. Саме тому питання герметичності споруди і якості використовуваних матеріалів варто тут настільки гостро і актуально.
Види парників і їх особливості
Виходячи з розташування, парники з полікарбонату або плівки класифікують наступним чином:
- надземні – іменовані також переносними, являють собою оптимальний варіант для тих, хто любить переставляти конструкцію з місця на місце. Гній в них розташовується в спеціальних коробах і покривається зверху грунтом. З плином часу вміст коробів доводиться міняти, що, втім, особливої проблеми не становить. Серед недоліків подібних споруд можна виділити їх трохи більшу холодність і нездатність утримувати оптимальну температуру в ранньовесняний період;
- поглиблені – варіант, що забезпечує більш ефективне збереження тепла. Для більшої надійності такі парники влаштовують на спеціальну основу, для чого попередньо прокопують траншею по периметру споруди і монтують обв’язку з колод. Каркас може бути, як дерев’яний, так і сталевий, а покрівля, в залежності від побажань власника, – одно- або двосхилим (другий варіант особливо актуальний при вирощуванні високих культур).
Підготовка підстави під парник
Перед облаштуванням парника з полікарбонату слід подбати про вибір правильного під нього підстави. Не рекомендується розміщувати конструкцію в тіні, на заболочених ділянках, протягах або схилах. Вибравши відповідне місце, потрібно провести попередню планування – по довжині спорудження повинне бути зорієнтоване зі сходу на захід, а одна з його сторін – повністю відкрита для теплого південного сонця.
При рясних грунтових водах облаштування заглибленого парника можливо лише при наявності високого насипу.
В іншому випадку таку варіацію краще не використовувати – ефекту в результаті не буде ніякого. Важливо відмовитися від використання на ділянці фосфатів, нітратів та інших подібних речовин, а також облаштувати оптимальний варіант земельного покриву, використовуючи при цьому такі рекомендації:
- при виборі гною слід відмовитися від товстого шару грунту, оскільки добриво буде відчувати брак кисню;
- шар землі товщиною в 9-12 см актуальний для культур, плодоношення яких можливо при підвищеній температурі (огірки, помідори та інше);
- для культур, комфортно почувають себе при більш низькій температурі, слід вибирати покрив приблизно в 17 см;
- ділянки з товщиною ґрунту понад 17 см використовують при пересадці підросли рослин з розвиненою кореневою системою.
Як вибрати полікарбонат під парник
Вибір якісного полікарбонату для покриття покрівлі парника – одне з найбільш відповідальних завдань, від якого багато в чому залежить якість і довговічність всієї будується споруди. Як придбати якісний виріб, на що при цьому акцентувати увагу і чи можна вибрати оптимальний варіант, не переплачуючи зайвих коштів?
Спочатку перед придбанням слід уважно ознайомитися з усією маркуванням і написами на упаковці. Найчастіше продавці намагаються продати полегшений полікарбонат, видаючи його за звичайний. Але подібне рішення не обіцяє нічого хорошого – «легкий» матеріал не підходить для вітчизняних кліматичних умов і не здатний витримати різкі температурні коливання. Та й жорсткість його залишає бажати кращого.
Звернути увагу потрібно і на виробника – варто відмовитися від дешевих китайських виробів, термін задіяння яких найчастіше досягає лише 3-4 років. Краще віддати перевагу більш дорогим, але однозначно більш якісним вітчизняним варіантів або ж виробам від європейських виробників. Не зайвим буде вивчення документації та сертифікатів якості – додаткова впевненість, що кошти будуть витрачені з користю, не завадить.
Обов’язковою є і УФ-захист, без неї полікарбонат зовсім скоро втратить свої технічні та експлуатаційні характеристики. На упаковці обов’язково має бути присутня відмітка, яка саме сторона покрита светозащіщающім шаром. Якщо пакувальний поліетилен містить здуття і нерівності, краще відмовитися від покупки – гарантувати цілісність виробу і його якість в такому випадку досить проблематично.
Виготовлення парника – черговість дій
Прийшла черга розібратися з тим, як зробити парник з полікарбонату своїми руками і без зайвих фінансових витрат. Варто сказати, що процедура ця надмірною складністю не відрізняється і включає в себе такі етапи:
- Складання креслення – запорука успішної роботи.
- Облаштування фундаменту і аспекти процесу.
- Збірка каркаса під парник.
- Монтаж листів полікарбонату.
Складання креслення – запорука успішної роботи
Будь-яка робота, і облаштування парника з полікарбонату не виняток, починається з проведення попередніх розрахунків і всіх необхідних вимірювань. Виконуючи креслення майбутньої конструкції, потрібно брати до уваги цілий ряд аспектів, в тому числі тих, які на початковий погляд мають далеко не найважливіше значення. Уважність і скрупульозність щодо деталей – запорука того, що будівництво пройде саме так, як і було заплановано.
Що стосується габаритів, то вони можуть бути різноманітними, все залежить від конкретної ситуації і переваг власника. Але все ж існують певні правила, дотримуватися яких радять всі фахівці. Оптимальна ширина – 1,5 м, довжина близько 6 м, висота 1,5-1,7 м. Втім, це далеко не догма, кожен може сам вибирати, яким саме буде його майбутній парник.
Облаштування фундаменту і аспекти процесу
Якість і надійність будь-якої споруди багато в чому залежить від правильно обраного і облаштованого підстави. Основа парника під полікарбонат може бути найрізноманітнішою, але найбільш розумний і раціональний вибір – брусове підставу. Такий фундамент не тільки забезпечить конструкції необхідну жорсткість і міцність, але і в разі потреби не особливо утруднить переміщення споруди на інше місце.
Починають роботи з облаштування траншеї по периметру конструкції.Ширина – приблизно на 6-7 см ширше, ніж обраний брус. Глибина – 15-17 см. Після цього проводять гідроізоляційні роботи, для чого використовують руберойд, вистілая їм викопану траншею. Настає черга підготовки брусів і їх обрізки під необхідні габарити. Важливо пам’ятати про попередній обробці деревини – для цього прекрасно підійде оліфа або будь-який з антисептиків.
По завершенню просочення, бруси укладають в траншею поверх гідроізолятора. Кінці руберойду підвертають в сторону дерев’яної основи, все інше засипають землею. Для фіксації бруса використовують саморізи. Підстава готове, можна приступати до облаштування каркаса.
Збірка каркаса під парник
І тут роботи починають з просочення деревини. Для цього використовується мідний купорос. Безпосередньо сам каркас починають будувати з нижньої обв’язки, укладаючи поверх підстави брус і фіксуючи його саморізами. Після цього монтують бічні стійки. Відмер і нарізку бруса проводять від 1,5 м і більше. Відстань між стояками не повинно бути понад 0,6 м, в іншому випадку велика ймовірність продавлювання полікарбонату під впливом снігових мас.
Фіксують бічні бруси до нижньої обв’язки, використовуючи для цього сталеві кріпильні куточки. Далі настає черга монтажу укосин і торцевих стійок. Для цього готують пару брусків, довжиною близько 0,5-0,6 м. Фіксують брус за допомогою саморізів і Т-подібних кріплень. Укосіни необхідні для додання будовою більшої жорсткості і стійкості. Їх фіксують по кожному з кутів парника з полікарбонату – на паралельній осі в дзеркальній проекції.
Установку верхньої обв’язки проводять аналогічно монтажу нижньої. Головна відмінність – задействуемих торцева стійка розділяє брус рівно наполовину. Для установки крокв монтують брус на торцеві стійки, формуючи проміжну опору. Після цього укладають крокви поверх бруса так, щоб відстань між кроквами був ідентичний проміжку між бічними стійками. Саме на ці крокви згодом і буде покладений полікарбонат.
Під двері збирають раму із залишків бруса, додатково зміцнюючи її внутрішніми ребрами жорсткості. Для навішування використовують звичайні петлі. Нічого складного, головне не поспішати і бути максимально уважним.
Монтаж листів полікарбонату
На заключному етапі будівництва парника з полікарбонату своїми руками проводять укладання листів. Тут дуже важливо грамотно обробити торці. З одного боку їх обклеюють особливої герметизуючої стрічкою, що виключає проникнення всередину матеріалу вологи і пилу – в цьому випадку можливе потемніння полікарбонату і втрата ним своїх естетичних характеристик. З іншого ж боку торці закривають перфорованою стрічкою, оберігає матеріал від формування конденсату.
Різання матеріалу проводять за допомогою ручної циркулярки або ж за допомогою «болгарки». Так можна домогтися максимальної чистоти і рівності різу, що істотно впливає на презентабельність всієї конструкції. Для фіксації полікарбонату використовують покрівельні саморізи. Отвори під них слід висвердлювати на 2 мм ширше, ніж діаметр кріплення.
Важливо не перетиснути полімер, це може викликати його деформацію.
Недостатня щільність закручування призведе до скупчення вологи і подальшої деформації матеріалу. Тому на даному етапі варто бути максимально зібраним. Крок вкручування саморезов – близько 40 см, цього цілком достатньо для надійної фіксації листа.
Самостійно облаштувати парник під полікарбонат не так складно, як може здатися спочатку. Тут не потрібно спеціалізований інструментарій, спеціальні знання в будівництві і група професійних майстрів в допомогу. Важливо лише проявити трішки уваги, терпіння і посидючості, чітко дотримуючись тих рекомендацій, які вказані вище. Підсумковий результат не змусить себе чекати.